Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Топ-10 подій 2022 року у Кривому Розі за версією «Першого Міського»

    31 Грудня 2022, 17:20 Поділитися

    2022 рік Тигра став для Кривого Рогу та України роком трагізму та неймовірної мужності. Від перших вибухів ранку 24 лютого наш світ змінився назавжди. І хоча наше місто-фортеця встояло та дало по зубам ворогу, наша реальність не зміниться доти, поки останній окупант не покине українську землю. «Перший Міський» зібрав топ-подій, якими ознаменувався рік, що минає.

    Топ-10 подій 2022 року у Кривому Розі за версією «Першого Міського»

    1. Безпрецедентна допомога армійцям від військової адміністрації.

    У перші дні війни у Кривому Розі лише створювався батальйон територіальної оборони. Тож як такого матеріального забезпечення війська у нашому місті не було. Глибокоешелоновану оборону міста та забезпечення військових частин та ТрО створювали за особистої участі начальника Військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула.

    Загалом за 10 місяців війни Військова адміністрація надала допомоги армійцям на суму 900 млн грн. З них 400 млн грн – з міського бюджету та 500 млн грн – це приватні кошти. Лише частині криворізькій частині Національної гвардії надали допомогу на суму понад 80 млн грн. 

    Бійцям всіх частин передали більше 10 000 бронежилетів, більше 7 000 комплектів форми та понад 24 000 одиниць іншого обмундирування, більше 10 тисяч касок. До відшиву форми та виготовлення бронежилетів залучали й криворізькі підприємства.

    Також придбали тисячі одиниць берців, тактичних кросівок, наколінників, рюкзаків, тактичних навушників тощо. Передали на фронт 300 тепловізорів, більше 100 приладів нічного бачення і тепловізійних прицілів, 130 біноклів і далекомірів. 

    Крім цього для частин закупили та передали їм більше 1300 сучасних рацій і спеціального обладнання до них, 220 сучасних квадрокоптерів та комплексів БпЛА, понад 300 пікапів та позашляховиків, 50 мікроавтобусів, 70 повнопривідних вантажівок, 42 машини швидкої допомоги. Всі машини придбані виключно за приватні кошти. Провели понад 1000 ремонтів техніки. 

    2. Продуктові набори для соціально незахищених мешканців Кривого Рогу, громад Криворізького району та Херсонщини.

    У травні почалася видача продуктових наборів від міської влади та Військової адміністрації. Вони призначались соціально незахищеним категоріям громадян. У переліку – більше двох десятків пільговиків. Усі вони до кінця грудня встигли отримати 300 000 пакунків із товарами довготривалого зберігання: крупами, борошном, згущеним молоком, олією, м’ясними консервами. Наступного року начальник Військової адміністрації анонсував нові хвилі допомоги для містян. Допомагало місто продуктовими пакунками і громадам Криворізького району, котрі потрапляли під обстріли рашистів, а також звільнені села Херсонської області.

    3. Обстріли Кривого Рогу

    Найпершим та найтрагічнішим обстрілом, котрий вразив Кривий Ріг та закарбувався у пам’яті став обстріл на світанку 9 липня. До цього були влучання у території промислових підприємств, проте жертв там не було. Першими загиблими від рук окупантів стали дві жінки. Молода спортсменка Дар’я, що вийшла з батьком на ранкове тренування, та жінка, що йшла на роботу до дитсадка. 25 серпня під обстріл з «Торнадо С» потрапив Металургійний район Кривого Рогу. Тоді дивом ніхто не постраждав. Касетними боєприпасами обсипало район Стріли, парку Богдана Хмельницького, Нікопольське шосе. 15 вересня вісім крилатих ракет зруйнували шлюз дамби у Кривому Розі. Тоді велика вода затопила 112 приватних будинків та тимчасово залишила без водопостачання кілька тисяч людей. Ліквідація наслідків прильотів тривала безперервно кілька діб. Для засипки шлюзу задіяли техніку промислових підприємств. А річка Інгулець на кілька тижнів стала червоного кольору. Екоінспекція підрахувала, що збитки довкіллю внаслідок забруднення річки Інгулець через російський терористичний обстріл дамби Карачунівського водосховища в Кривому Розі складають 80 млн грн. На початку жовтня окупанти вдарили дроном-камікадзе по одному з училищ Кривого Рогу. Навчальний корпус його наразі сильно зруйнований, проте жертв та постраждалих там не було. Грудень запам’ятався Кривому Рогу страшною трагедією у Тернівському районі. Російська ракета впала на житловий будинок та вибила молоду пару і їх півторарічного сина, 64-рчіну жінку. Пізніше у лікарні помер ще один 51-річний чоловік. Решта постраждалих досі знаходяться у лікарнях. 

    4. Повернення військових з полону
    Приблизно з середини року завдяки переговорів наших силовиків, розвідки та Офісу президента наші військові почали повертатись з російського полону. Радісні звістки приходили і в родини криворіжців. Серед тих, кого повернули додому – оборонці Маріуполя з бригади Нацгвардії та 17 танкової бригади: Дмитро Мурашов, Олександр Фуголь, Сергій Убійко, Анатолій Васильченко, Дмитро Дяченко, Вадим Ілько, Владислав Печаткін, Сергій Царюк, Віктор Янакій.

     

    5. У Кривому Розі запровадили нову міську нагороду.

    Це нагрудний знак «За захист Криворіжжя». Ним начальник Військової адміністрації Олександр Вілкул відзначає тих, хто боронить Кривий Ріг та брав участь у звільненні Херсонщини від окупації.

    6. Козацький хрест в пам’ять про загиблих захисників України.

    У липні у Кривому Розі на Алеї Героїв Центрального цвинтаря, що у Довгинцівському районі, відкрили пам’ятний знак – кам’яний Козацький Хрест на честь всіх воїнів, що віддали своє життя за Україну, за Кривий Ріг. Величний меморіал з українського граніту висотою в 4 м та більше 2,5 м завширшки. Поруч з цим пам’ятником майорить наш державний прапор на семиметровому флагштоці. Чотири роки тому ідею встановити такий пам’ятник біля місця останнього спочинку криворізьких Героїв подали їх родини. Матерям, батькам, дружинам та дітям тих, хто пожертвував заради рідної землі життям, було важливо увіковічити їх пам’ять у цьому символові християнства та незламного козацького духу нашого народу. Адже всі захисники нашої держави і є сучасними славетними козаками України.


    7. Відкриття центру для ВПО «ЯМаріуполь».

    5 серпня у нашому місті відкрив свої дверу гуманітарний хаб для переселенців «ЯМаріуполь». Такий центр відкрили у співпраці з міською владою Кривого Рогу та мером Маріуполя. У центрі для переселенців із міста Марії надають широкий спектр допомоги – гуманітарну, психологічну, медичну, допомогу з оформленням документів, консультації з працевлаштування тощо. Для дітей щодня проводять по кілька цікавих заходів. 

    8. Гучні кримінальні справи.

    2022 рік ознаменувався не тільки війною на всій території нашої держави. Негативу додавали й гучні надзвичайні події. Однією з таких стала звістка про те, що чоловік зарізав свою дружину та доньку, а потім застрелився. Також шокувала нечувана жорстокість жінки, яка вкинула своє новонароджене дитя у вуличну вбиральню. Дівчинка, котра тількино кілька годин тому з’явилась на світ, загинула. Зараз криворіжанка під судом. Ще одна історія, пов’язана із дітьми, сталася вже у грудні. Двох хлопчиків знайшли мертвими у кар’єрі. Їх шукали кілька тижнів, проте живими їх так і не вдалося знайти. Зараз триває досудове розслідування. Ймовірно справу можуть кваліфікувати як неналежне виконання батьками своїх обов’язків.

    9. Перейменування топонімів.

    Через вторгнення росії в нашу державу вся наша країна підтримала ідею відмови від російських топонімів та перейменування їх на українські. У Кривому Розі також змінили назви вулиць, площ та інших об’єктів. Відмовившись від російських назв на честь міст, людей тощо. Усього цього року перйменували 184 об’єкти топоніміки. До цього таке масштабне перейменування було через введення в дію закону про декомунізацію. Тоді відмовились від 252 радянських назв.

    10. Марка, за мотивами операції з оборони Кривого Рогу.

    Вперше у Кривому Розі погасили марку , яка увійшла до воєнної серії. Це красуня «Доброго вечора ми з України». В основу її створення лягла оборна Криворізького напрямку. Адже на марці зображений російський танк, який тягне за собою трактор. Саме так і сталося у Баштанці, коли наші ЗСУ розгромили колону техніки окупантів, а добили та розтягли трофеї тероборонцівці та місцеві мешканці на танках. До речі, за мотивами марки «Перший Міський» прикрасив муралом зупинку біля свого офісу, хто ще не був – рекомендуємо зробити селфі!

    У перші дні війни у Кривому Розі лише створювався батальйон територіальної оборони. Тож як такого матеріального забезпечення війська у нашому місті не було. Глибокоешелоновану оборону міста та забезпечення військових частин та ТрО створювали за особистої участі начальника Військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула.

    Загалом за 10 місяців війни Військова адміністрація надала допомоги армійцям на суму 900 млн грн. З них 400 млн грн – з міського бюджету та 500 млн грн – це приватні кошти. Лише частині криворізькій частині Національної гвардії надали допомогу на суму понад 80 млн грн. 

    Бійцям всіх частин передали більше 10 000 бронежилетів, більше 7 000 комплектів форми та понад 24 000 одиниць іншого обмундирування, більше 10 тисяч касок. До відшиву форми та виготовлення бронежилетів залучали й криворізькі підприємства.

    Також придбали тисячі одиниць берців, тактичних кросівок, наколінників, рюкзаків, тактичних навушників тощо. Передали на фронт 300 тепловізорів, більше 100 приладів нічного бачення і тепловізійних прицілів, 130 біноклів і далекомірів. 

    Крім цього для частин закупили та передали їм більше 1300 сучасних рацій і спеціального обладнання до них, 220 сучасних квадрокоптерів та комплексів БпЛА, понад 300 пікапів та позашляховиків, 50 мікроавтобусів, 70 повнопривідних вантажівок, 42 машини швидкої допомоги. Всі машини придбані виключно за приватні кошти. Провели понад 1000 ремонтів техніки. 

    2. Продуктові набори для соціально незахищених мешканців Кривого Рогу, громад Криворізького району та Херсонщини.

    У травні почалася видача продуктових наборів від міської влади та Військової адміністрації. Вони призначались соціально незахищеним категоріям громадян. У переліку – більше двох десятків пільговиків. Усі вони до кінця грудня встигли отримати 300 000 пакунків із товарами довготривалого зберігання: крупами, борошном, згущеним молоком, олією, м’ясними консервами. Наступного року начальник Військової адміністрації анонсував нові хвилі допомоги для містян. Допомагало місто продуктовими пакунками і громадам Криворізького району, котрі потрапляли під обстріли рашистів, а також звільнені села Херсонської області.

    3. Обстріли Кривого Рогу

    Найпершим та найтрагічнішим обстрілом, котрий вразив Кривий Ріг та закарбувався у пам’яті став обстріл на світанку 9 липня. До цього були влучання у території промислових підприємств, проте жертв там не було. Першими загиблими від рук окупантів стали дві жінки. Молода спортсменка Дар’я, що вийшла з батьком на ранкове тренування, та жінка, що йшла на роботу до дитсадка. 25 серпня під обстріл з «Торнадо С» потрапив Металургійний район Кривого Рогу. Тоді дивом ніхто не постраждав. Касетними боєприпасами обсипало район Стріли, парку Богдана Хмельницького, Нікопольське шосе. 15 вересня вісім крилатих ракет зруйнували шлюз дамби у Кривому Розі. Тоді велика вода затопила 112 приватних будинків та тимчасово залишила без водопостачання кілька тисяч людей. Ліквідація наслідків прильотів тривала безперервно кілька діб. Для засипки шлюзу задіяли техніку промислових підприємств. А річка Інгулець на кілька тижнів стала червоного кольору. Екоінспекція підрахувала, що збитки довкіллю внаслідок забруднення річки Інгулець через російський терористичний обстріл дамби Карачунівського водосховища в Кривому Розі складають 80 млн грн. На початку жовтня окупанти вдарили дроном-камікадзе по одному з училищ Кривого Рогу. Навчальний корпус його наразі сильно зруйнований, проте жертв та постраждалих там не було. Грудень запам’ятався Кривому Рогу страшною трагедією у Тернівському районі. Російська ракета впала на житловий будинок та вибила молоду пару і їх півторарічного сина, 64-рчіну жінку. Пізніше у лікарні помер ще один 51-річний чоловік. Решта постраждалих досі знаходяться у лікарнях. 

    4. Повернення військових з полону
    Приблизно з середини року завдяки переговорів наших силовиків, розвідки та Офісу президента наші військові почали повертатись з російського полону. Радісні звістки приходили і в родини криворіжців. Серед тих, кого повернули додому – оборонці Маріуполя з бригади Нацгвардії та 17 танкової бригади: Дмитро Мурашов, Олександр Фуголь, Сергій Убійко, Анатолій Васильченко, Дмитро Дяченко, Вадим Ілько, Владислав Печаткін, Сергій Царюк, Віктор Янакій.

     

    5. У Кривому Розі запровадили нову міську нагороду.

    Це нагрудний знак «За захист Криворіжжя». Ним начальник Військової адміністрації Олександр Вілкул відзначає тих, хто боронить Кривий Ріг та брав участь у звільненні Херсонщини від окупації.

    6. Козацький хрест в пам’ять про загиблих захисників України.

    У липні у Кривому Розі на Алеї Героїв Центрального цвинтаря, що у Довгинцівському районі, відкрили пам’ятний знак – кам’яний Козацький Хрест на честь всіх воїнів, що віддали своє життя за Україну, за Кривий Ріг. Величний меморіал з українського граніту висотою в 4 м та більше 2,5 м завширшки. Поруч з цим пам’ятником майорить наш державний прапор на семиметровому флагштоці. Чотири роки тому ідею встановити такий пам’ятник біля місця останнього спочинку криворізьких Героїв подали їх родини. Матерям, батькам, дружинам та дітям тих, хто пожертвував заради рідної землі життям, було важливо увіковічити їх пам’ять у цьому символові християнства та незламного козацького духу нашого народу. Адже всі захисники нашої держави і є сучасними славетними козаками України.


    7. Відкриття центру для ВПО «ЯМаріуполь».

    5 серпня у нашому місті відкрив свої дверу гуманітарний хаб для переселенців «ЯМаріуполь». Такий центр відкрили у співпраці з міською владою Кривого Рогу та мером Маріуполя. У центрі для переселенців із міста Марії надають широкий спектр допомоги – гуманітарну, психологічну, медичну, допомогу з оформленням документів, консультації з працевлаштування тощо. Для дітей щодня проводять по кілька цікавих заходів. 

    8. Гучні кримінальні справи.

    2022 рік ознаменувався не тільки війною на всій території нашої держави. Негативу додавали й гучні надзвичайні події. Однією з таких стала звістка про те, що чоловік зарізав свою дружину та доньку, а потім застрелився. Також шокувала нечувана жорстокість жінки, яка вкинула своє новонароджене дитя у вуличну вбиральню. Дівчинка, котра тількино кілька годин тому з’явилась на світ, загинула. Зараз криворіжанка під судом. Ще одна історія, пов’язана із дітьми, сталася вже у грудні. Двох хлопчиків знайшли мертвими у кар’єрі. Їх шукали кілька тижнів, проте живими їх так і не вдалося знайти. Зараз триває досудове розслідування. Ймовірно справу можуть кваліфікувати як неналежне виконання батьками своїх обов’язків.

    9. Перейменування топонімів.

    Через вторгнення росії в нашу державу вся наша країна підтримала ідею відмови від російських топонімів та перейменування їх на українські. У Кривому Розі також змінили назви вулиць, площ та інших об’єктів. Відмовившись від російських назв на честь міст, людей тощо. Усього цього року перйменували 184 об’єкти топоніміки. До цього таке масштабне перейменування було через введення в дію закону про декомунізацію. Тоді відмовились від 252 радянських назв.

    10. Марка, за мотивами операції з оборони Кривого Рогу.

    Вперше у Кривому Розі погасили марку , яка увійшла до воєнної серії. Це красуня «Доброго вечора ми з України». В основу її створення лягла оборна Криворізького напрямку. Адже на марці зображений російський танк, який тягне за собою трактор. Саме так і сталося у Баштанці, коли наші ЗСУ розгромили колону техніки окупантів, а добили та розтягли трофеї тероборонцівці та місцеві мешканці на танках. До речі, за мотивами марки «Перший Міський» прикрасив муралом зупинку біля свого офісу, хто ще не був – рекомендуємо зробити селфі!

    Теги
    • #кривий ріг
    • #війна
    • #обстріл
    • #новий рік