Мріяв про футбол та збирався одружитися: Кривий Ріг прощався із полеглим 22-річним оборонцем Бахмута Юрієм Осауленком

25 березня бля житлового будинку по вулиці Савицького, що на житломасиві Південного ГЗК, зібралися рідні, близькі, знайомі та просто небайдужі криворіжці, аби проститися із полеглим захисником Юрієм Осауленком. 

Юрій народився не в нашому місті. До 5-го класу разом із рідними проживав у Гречаних Подах, Широківської територіальної громади. Із самого дитинства справжньою пристрастю хлопця був футбол. Саме для того, аби хлопець зміг розвивати свій спортивний талант, його сім’я переїхала до нашого міста, а Юрій навчався в 69 школі, що на Соцмісті, адже там була секція футболу. 

Ті часи згадує тодішня однокласниця загиблого Анна: «Юра був дуже спокійним однокласником. Незважаючи на те, що у нашому класі було достатньо хлопців, які грали у футбол, він приділяв достатньо уваги одночасно і спорту, і навчанню. Йому добре давались і математика, і фізика. Він завжди допомагав, пояснював усе нам. Був дуже справедливим: якщо когось ображали – міг заступитися. Для мене назавжди запам’ятався як гарна людина та друг, веселий та усміхнений. Був справжнім патріотом, завжди брав участь у конкурсах шкільних з цивільної безпеки».

Після закінчення школи Юрій пішов здобувати гірничу освіту у Дніпропетровському технічному університеті. За словами сестри, уже тоді він, хоч і все ще хотів здобути вищу освіту, але мріяв про військову кар’єру. Уже в липні, наступного місяця після закінчення закладу хлопець підписав контракт та почав навчатися військовій справі. 

Служив Юрій у лавах 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Став там командиром відділення. У листопаді підрозділ хлопця приєднався до оборонців міста-фортеці Бахмуту. Там він неодноразово виконував складні бойові завдання.

Як розповіла сестра воїна Світлана, у Юрія була кохана дівчина. Лише нещодавно той зробив їй пропозицію. Планував одружитися з нею коли приїде у відпустку. А минулого тижня молодша сестра героя народила свого первістка. Його появи на світ Юрій дуже чекав та мріяв будь що взяти на руки. 

Але цим планам не судилося збутися. 19 березня, стримуючи черговий наступ окупантів, Юрій поклав на вівтар перемоги найдорожче – своє життя.

Поховають героя на Алеї слави місцевого кладовища в селищі Широке. Наречена залишилася без свого коханого, сестри – без люблячого та турботливого брата, а племінник так і не побачить свого дядечка. 

Редакції «Першого міського» бракує слів, щоб передати всю гіркоту втрати. Наші думки та серця разом із рідними ти близькими Юрія. Вічна пам’ять та слава Герою!

Учора Кривий Ріг прощався ще з одним оборонцем Бахмуту – Андрієм Левицьким.