В Кривому Розі поховали двох військових Ігоря Крохмаля та Андрія Крікова, життя котрих обірвались на фронті

Вранці 27 березня розпочалась жалобна панахида за Ігорем Крохмалем. Труну з тілом військового доставили на Центральне кладовище. У секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування, а після цього присутнім дали можливість востаннє проститися з криворіжцем. Тіло полеглого за Україну воїна навіки передали землі.

«За цей час зарекомендував себе, як дуже відповідальну людину, котра завжди прийде на допомогу своїм колегам. Ніколи ні в чому не відмовляв, дуже вихований. Дуже шкода таку людину втрачати», – розповіла колишня колега по роботі Марія Мелецька.

«У перший тиждень, як почалась війна, він пішов до військкомату. Його потім призвали на службу, хоч і попередньо у війську він не служив через стан здоров’я. Останній раз він виходив на зв’язок 20-21 березня, а загинув 22. Говорив, що у нього все добре. Він ніколи не скаржився і не казав, що тяжко. Так склалося, що він відклав свої бажання на другий план і поставив захист Батьківщини на перший», – відзначив племінник загиблого воїна Максим.

За мирного життя Ігор Крохмаль працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Промисловому підприємству чоловік віддав більше п’яти років свого життя, він був люковим на коксовій батареї. Офіційно відправився на фронт 3 жовтня минулого року, отримавши повістку. Чоловік служив у Військовій частині 3052 Національної гвардії, був мінометником. Протистояв ворогам криворіжець переважно на Східному напрямку, на Луганщині.

22 березня Ігор Крохмаль перебував поблизу селища Стельмахівка разом із напарником. На позиції наших військових прилетів ворожий дрон і скинув міну. Через вибухові травми криворіжець загинув. У чоловіка залишились мати, сестри й кохана дівчина, з якою герой планував створити родину.

Того ж дня простилися на Центральному кладовищі й з Андрієм Кріковим. Жалобну панахиду провели у секторі почесних поховань – біля місця останнього спочинку воїна. Священнослужитель провів церемонію відспівування, а потім почесна варта здійснила три постріли у небо холостими набоями. Після цього присутні попрощалися з криворіжцем та його поховали.

«Нас же ніхто не кликав, ми самі встали й пішли. Андрій був до кінця чесним, сумлінним. Завжди я відчував, якщо поруч, то спину він прикриє. Він чесний батько, чесний друг. Він віддав життя за те, щоб Україна наша розквітла, і це бидло пішло з нашої держави. В серці він буде жити завжди, адже він загинув не даремно», – наголосив старшина запасу й товариш полеглого воїна з позивним «Гречка».

«Дуже хороша, добра людина була, дуже шкода. Звичайно ми хвилювалися за нього, це важко в такому віці. Він пішов захищати країну, свою сім’ю. Він дуже відверта та щира людина, дуже відкритий був, допомагав», – сказала подруга родини Анна Нестерук.

Андрій Кріков багато років пропрацював формувальником на ливарно-механічному заводі, а потім пішов на пенсію. Проте військове вторгнення рф відняло у чоловіка заслужений відпочинок. Криворіжець з перших днів війни пішов добровольцем обороняти державу від ворогів. Попри досвід строкової служби багато років тому, містянин не вагався й став кулеметником до 4-го батальйону Криворізької бригади тероборони. Військовий протистояв ворогам з початку на Херсонщині, а потім він воював поблизу Нікополя.

23 березня Андрій Кріков востаннє розмовляв з рідними й через п’ять днів збирався приїхати у відпустку, але його життя нещадно забрали окупанти. Того дня чоловік перебував на позиціях під Нікополем та їх із побратимами «накрили» загарбники дронами. Наш воїн загинув під час виконання бойового завдання. В криворіжця залишилась дружина, двоє доньок та двоє онучок.

Редакція «Першого Міського» висловлює щирі співчуття стосовно загибелі Ігоря Крохмаля та Андрія Крікова, а також вдячність за їх патріотизм й сміливість.

Нагадаємо, Кривий Ріг на вихідних проводжав в останню путь двох полеглих захисників Бахмуту – Родіона Вайнера та Андрія Акуна.