Його танк першим увійшов до визволеного Слов’янська у 2014 році: історія Ярослава Сидорова, який починав війну ротним, а тепер командує окремою танковою Криворізькою бригадою ім. Костянтина Пестушка
Полковник Ярослав Сидоров починав війну ротним. Тепер він – командир славетної окремої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка. Підлеглі пишаються його холодним розумом, чітким плануванням і зваженими рішеннями. Історію Героя розповіли в armyinform.com.ua.
Ярослав Сидоров після закінчення профільного інституту у Харкові у 2007 році спочатку потрапив до танкової бригади у якості лейтенанта. російську навалу, яка почалася у 2014 році, він зустрів будучи капітаном та на посаді очільника роти. Його танк першим тоді увійшов до звільненого Слов’янська. Далі доля розпорядилася так, аби він пройшов шалений рейд у 470 км по тилах сепаратистів у тандемі з десантниками. Крім знищених трьох ворожих блокпостів результатом роботи танкістів стало відкриття коридору для виходу з оточення інших підрозділів. Вони вели бої на кордоні. Вийшло 3 тисячі осіб з понад 250 одиницями техніки.
У 2015 році Ярослав Сидоров прийняв батальйон танкістів, що перебував на другій лінії за Мінськими домовленостями.
«Я пам’ятаю, як він щоранку проводив з особовим складом зарядку, з обов’язковим кілометровим кросом. Добре пригадую самотужки обладнану трасу танкодрому для тренування механіків-водіїв танків і БМП», - згадує захисник.
Після навчання вже була робота у штабі окремої танкової Сіверської бригади. Зараз Ярослав повернувся до рідної бригади ім. Пестушка вже як комбриг.
«Усі розуміють, що московити — противник серйозний. Бригада веде запеклі бої. І комбриг наполягає на використанні швидкого маневру, використанні рельєфу місцевості. За умов активного полювання противника за танками та легкою бронетехнікою це може врятувати і людей, і техніку. Також, як розповідають танкісти, допомагає швидке зближення із противником, коли росіяни не встигають завдати удару артилерією. Безумовно, також дуже важлива чітка взаємодія з піхотою.
Враховуючи те, що на танках Т-64 або Т-72 не вдається швидко їхати заднім ходом, механіку-водію потрібно швидко розвернутись, а для цього, перш, ніж виїхати танком, необхідно вивчити рельєф місцевості біля вогневої позиції, пройтися, як кажуть, ніжками, визначити місця та розташування позицій противника. Тоді танкіст не розгубиться у критичній ситуації», - пишуть в armyinform.com.ua.
Виконанню завдання у бою передують навчання на полігоні. При створені штурмових загонів до складу зараховується піхота, бойові машини і танки. Відточення навичок проходить у місці, яке максимально схоже з майбутнім осередком штурму. Ярослав Сидоров каже, що раніше серед особового складу переважно були контрактники. Тепер – мобілізовані. Працюється нормально. Адже великий акцент робиться на людях та їх взаємосумісності.
«В академії дають «класику», те, що написано в книжках, а на полі бою все має інший вигляд, і ти цю «класику» підлаштовуєш до реалій», - зазначає Ярослав Сидоров.
Нагадаємо, раніше у Кривому Розі вшанували пам'ять танкістів, які у 2014 – 2023 роках віддали своє життя заради стійкості України.
У 2015 році Ярослав Сидоров прийняв батальйон танкістів, що перебував на другій лінії за Мінськими домовленостями.
«Я пам’ятаю, як він щоранку проводив з особовим складом зарядку, з обов’язковим кілометровим кросом. Добре пригадую самотужки обладнану трасу танкодрому для тренування механіків-водіїв танків і БМП», - згадує захисник.
Після навчання вже була робота у штабі окремої танкової Сіверської бригади. Зараз Ярослав повернувся до рідної бригади ім. Пестушка вже як комбриг.
«Усі розуміють, що московити — противник серйозний. Бригада веде запеклі бої. І комбриг наполягає на використанні швидкого маневру, використанні рельєфу місцевості. За умов активного полювання противника за танками та легкою бронетехнікою це може врятувати і людей, і техніку. Також, як розповідають танкісти, допомагає швидке зближення із противником, коли росіяни не встигають завдати удару артилерією. Безумовно, також дуже важлива чітка взаємодія з піхотою.
Враховуючи те, що на танках Т-64 або Т-72 не вдається швидко їхати заднім ходом, механіку-водію потрібно швидко розвернутись, а для цього, перш, ніж виїхати танком, необхідно вивчити рельєф місцевості біля вогневої позиції, пройтися, як кажуть, ніжками, визначити місця та розташування позицій противника. Тоді танкіст не розгубиться у критичній ситуації», - пишуть в armyinform.com.ua.
Виконанню завдання у бою передують навчання на полігоні. При створені штурмових загонів до складу зараховується піхота, бойові машини і танки. Відточення навичок проходить у місці, яке максимально схоже з майбутнім осередком штурму. Ярослав Сидоров каже, що раніше серед особового складу переважно були контрактники. Тепер – мобілізовані. Працюється нормально. Адже великий акцент робиться на людях та їх взаємосумісності.
«В академії дають «класику», те, що написано в книжках, а на полі бою все має інший вигляд, і ти цю «класику» підлаштовуєш до реалій», - зазначає Ярослав Сидоров.
Нагадаємо, раніше у Кривому Розі вшанували пам'ять танкістів, які у 2014 – 2023 роках віддали своє життя заради стійкості України.
