Ніхто не може повірити у загибель титана: Кривий Ріг втратив на війні ветерана Миколу Скідана

Мав позивний «Восток». Попри отримані поранення знову рвався в бій з окупантами. Його хоробрість, оптимізм і лідерські здібності цінували всі навкруги.  

«Ні, ні, ні… Я не можу в це повірити. Коля, друже, із тобою ж цього не могло трапитись. Ти завжди міг залізти в самі еб@ня і вийти звідтіля без жодної подряпини. Сотні разів так робив. Здавалось, що ти кожного дня крутив дулі смерті. І ось новина, яка просто прибиває до землі… Коля «Восток» на щиті», - написав військовий, блогер і письменник Олексій Петров.

Микола Скідан пройшов низку гарячих точок.  Він активно долучався до життя міста. До акцій на підтримку родин військовополонених, вклав душу у створення музею батальйону «Кривбас». Не оминав інші заходи. 

«Майже тиждень Восток, невисокий кремезний боєць, ходив сам не свій. З ранку до вечора він засипав комбата ідеями. Душа Колі вимагала розмаху. Часті вогневі контакти в самому Широкіному і зіткнення з диверсійними групами противника швидко йому набридли. Не той масштаб і ніякого креативу … За день наші бійці стали свідками незвичної картини. Танк Т-64, розкидаючи у всі боки грудки рудої глини, галопом вилетів на раніше підготовлену позицію. Все б нічого, але згори на башті, наче лицар на бойовому коні, сидів Восток. «Мішка» зупинився як укопаний, поводив стволом, наче принюхуючись, і ахнув осколково-фугасним снарядом. Пострілом вершника мало не здуло з броні. - Ох ти ж, твою маму, - чортихнувся Коля і, поправивши шолом, що з'їхав набік, крикнув у відкритий командирський люк: - Кра-а-со-о-та-а-а!», - так звучить частина присвяти «Востоку» з глави книги Олексія Петрова. Повністю прочитати її ви можете тут.

Вічна пам’ять воїну! Вклоняємося за подвиги! 

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Кривий Ріг прощався з Русланом Боровським з «Сухої Балки».