Свято навіть для атеїстів: соцопитування показали як змінилося ставлення українців до Великодня
Сьогодні, 12 квітня, українці відзначають Великдень. Попри втому від війни і зміну звичного укладу життя, це свято не втратило значення. Навпаки, для багатьох воно стало глибшим і ближчим.
Згідно з актуальними соціологічними дослідженнями, Великдень впевнено тримається у п’ятірці найулюбленіших свят. Дані КМІС на початок 2026 року свідчать, що близько 70% населення вважають його найбільш значущою подією року. Цікаво, що святкувати планують майже всі – 95% опитаних агентством Gradus Research.
Більше того, це свято стало спільним досвідом, який об’єднує навіть нерелігійних людей. Для багатьох атеїстів Великдень сьогодні – це передусім культурна традиція, привід зібратися з родиною та відчути зв’язок із корінням.
У 2026 році близько чверті українців висловили намір особисто піти на службу до храмів. Водночас війна внесла корективи у звичний розклад: через ризики обстрілів та комендантську годину значна частина людей обирала онлайн-трансляції богослужінь або приходила до церков вдень напередодні.
Змінилася і церковна ідентифікація. Більшість українців сьогодні ототожнюють себе з Православною церквою України (ПЦУ). На кінець 2025 року частка тих, хто відносить себе до цієї конфесії, сягнула 50%. Натомість підтримка Московського патріархату (УПЦ МП) скоротилася – близько 5,5%. Водночас 24% опитаних називають себе просто православними без прив’язки до конкретної інституції.
Великдень адаптувався до реалій фронту. Освячення пасок в окопах та на передовій стало важливою частиною моральної підтримки захисників. Навіть далеко від дому та рідних, воїни намагаються зберігати ці традиції як нагадування про те, за що вони борються.
Сьогоднішнє свято – не лише про кошики та крашанки. Це про національну консолідацію та віру в те, що світло обов’язково переможе темряву.
Нагадаємо, раніше ми писали, що криворіжці з раннього ранку освячують великодні кошики.
Згідно з актуальними соціологічними дослідженнями, Великдень впевнено тримається у п’ятірці найулюбленіших свят. Дані КМІС на початок 2026 року свідчать, що близько 70% населення вважають його найбільш значущою подією року. Цікаво, що святкувати планують майже всі – 95% опитаних агентством Gradus Research.
Більше того, це свято стало спільним досвідом, який об’єднує навіть нерелігійних людей. Для багатьох атеїстів Великдень сьогодні – це передусім культурна традиція, привід зібратися з родиною та відчути зв’язок із корінням.
У 2026 році близько чверті українців висловили намір особисто піти на службу до храмів. Водночас війна внесла корективи у звичний розклад: через ризики обстрілів та комендантську годину значна частина людей обирала онлайн-трансляції богослужінь або приходила до церков вдень напередодні.
Змінилася і церковна ідентифікація. Більшість українців сьогодні ототожнюють себе з Православною церквою України (ПЦУ). На кінець 2025 року частка тих, хто відносить себе до цієї конфесії, сягнула 50%. Натомість підтримка Московського патріархату (УПЦ МП) скоротилася – близько 5,5%. Водночас 24% опитаних називають себе просто православними без прив’язки до конкретної інституції.
Великдень адаптувався до реалій фронту. Освячення пасок в окопах та на передовій стало важливою частиною моральної підтримки захисників. Навіть далеко від дому та рідних, воїни намагаються зберігати ці традиції як нагадування про те, за що вони борються.
Сьогоднішнє свято – не лише про кошики та крашанки. Це про національну консолідацію та віру в те, що світло обов’язково переможе темряву.
Нагадаємо, раніше ми писали, що криворіжці з раннього ранку освячують великодні кошики.
