Президент Академії гірничих наук України Юрій Вілкул: Кривий Ріг може стати пілотним майданчиком нової моделі відновлення промислових міст
Академія гірничих наук України запропонувала об’єднати можливості міста, міжнародних партнерів, підприємств та закладів освіти навколо реальних інфраструктурних викликів Кривого Рогу — від водної стійкості й теплопостачання до підготовки робітничих кадрів, інженерів та науковців, які розроблятимуть та керуватимуть цими системами.
В Кривому Розі відбулося засідання WASH Cluster - координаційної платформи гуманітарних організацій під керівництвом ООН, створеної для спільної роботи у сфері водопостачання, санітарії та гігієни. В засіданні взяли участь представники Академії гірничих наук України, місцевої влади, Асоціації водоканалів України, підприємств водо- та теплопостачання Дніпропетровської області, ЮНІСЕФ, Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC), Medair, ACTED, People In Need (PIN), Solidarités International, NEW WAY, arche noVa в Україні, БФ "Схід SOS" та інші.
ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ, НІЖ ЛИШЕ ВІДНОВИТИ ІНФРАСТРУКТУРУ
На зустрічі було також обговорено питання об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін для впровадження комплексного підходу, за яким відновлення міської інфраструктури має стати одночасно інвестицією у технології, освіту і людський капітал.
«Для Кривого Рогу ця розмова має особливе значення. Велике промислове місто залежить від складної системи водопостачання, тепла, енергетики, транспорту та промислової інфраструктури. Але відновити окремі об’єкти недостатньо: місту потрібна загальна модель стійкості, в якій інфраструктура, промисловість, наука та підготовка кадрів розглядаються як частини однієї системи», - зазначив Президент Академії гірничих наук, професор, в.о. міського голови Юрій Вілкул. Він підкреслив, що відпрацювавши таку модель на Кривому Розі, її можна імплементувати і в інших промислових регіонах України.
«Ми можемо побудувати нову котельню, замінити водопровід чи встановити сучасне обладнання. Але ключове питання — хто буде проєктувати, експлуатувати і модернізувати ці системи через п’ять, десять чи двадцять років. Тому освіта для промислового міста — це також інфраструктура», — зазначив представник Академії гірничих наук України, директор Науково-дослідного гірничорудного університету професор Вадим Щокін.
ЗАЛУЧЕННЯ НАУКИ ТА ОСВІТИ ПІДВИЩИТЬ СТІЙКІСТЬ МІСТА
Однією з центральних пропозицій Академії стало створення банку реальних проблем і завдань Кривого Рогу. Це потрібно в тому числі для того, щоби замість навчальних робіт на абстрактні теми студенти, викладачі та дослідницькі команди працювали над конкретними питаннями міста: водною та енергетичною стійкістю, автоматизацією, екологією, промисловою безпекою, цифровими моделями тощо.
Зокрема, до такої роботи пропонується залучити Криворізький національний університет, заклади професійної та фахової передвищої освіти, комунальні підприємства, промисловість, українських та міжнародних науковців і організації, які вже працюють над відновленням Кривого Рогу.
Логіка моделі проста: проблема міста перетворюється на дослідницьке завдання, далі — на роботу науки й освіти, потім на практичне рішення і, зрештою, на впровадження.
Президент Академії гірничих наук України наголосив, що роль АГНУ в цій моделі — не підміняти міську владу, університети, підприємства чи міжнародних партнерів, а стати експертним середовищем, яке з’єднує їхні можливості. «Сьогодні Україні потрібні не ізольовані наука, освіта, комунальна сфера чи промисловість, а механізм, який дозволяє їм працювати над спільними завданнями. Академія бачить свою роль саме в тому, щоб бути мостом між науковою експертизою, потребами промислових територій, бізнесом, державою та міжнародними партнерами. Кривий Ріг має всі передумови, щоб таку модель створити і показати її ефективність», — зазначив Юрій Вілкул.
ВІД ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ ДО ДОВГОСТРОКОВОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ
Заступник міського голови Кривого Рогу Сергій Мілютін підтвердив, що для міста важливо поєднати міжнародну допомогу з довгостроковою моделлю розвитку. «Міжнародні партнери вже допомагають Кривому Рогу відновлювати після обстрілів й модернізувати критичну інфраструктуру. Наступний крок — зробити так, щоб кожен великий проєкт залишав місту не тільки нову трубу, насос чи обладнання, а й нові компетенції, підготовлених фахівців, дослідження та рішення на майбутнє. Ми хочемо, щоб реальні проблеми Кривого Рогу ставали реальними завданнями для наших студентів, науковців та міжнародних експертів», — сказав Мілютін.
Такий підхід відповідає ширшій концепції розвитку Академії гірничих наук України: АГНУ має працювати як міст між владою, промисловістю, університетами та міжнародним середовищем, формуючи аналітику, прогнози і практичні рішення для промислових територій. Кривий Ріг у цій системі може стати пілотним майданчиком — містом, де взаємодія «місто — інфраструктура — освіта і наука — промисловість — міжнародні партнери» буде відпрацьована на конкретних проєктах.
Йдеться не лише про відновлення після руйнувань. Ідея полягає в тому, щоб використати нинішню модернізацію для створення більш технологічної та стійкої міської системи — і водночас відновити та посилити інженерну школу Кривого Рогу.
За підсумками обговорення Академія гірничих наук України заявила про готовність до системної співпраці з WASH-кластером та міжнародними партнерами. Серед можливих наступних кроків — підготовка меморандуму, формування спільного банку практичних завдань і плану роботи, який об’єднає інфраструктурні проєкти, наукові дослідження та підготовку фахівців.
«Чому ми маємо переходити від об'єктної допомоги до централізованої? Тому що це буде довготривалим у часі, це більш надійний підхід до створення стійкості критичної інфраструктури. Саме навчання та наука і є тією базою для того, щоб ті речі, ті ресурси, які надають гуманітарні організації, були використані максимально ефективно і правильно, як для стійкості сектору, так і для його швидшої інтеграції в Європейський союз. Ми маємо поєднувати як іноземну експертизу, так і українську наукову базу. І в певній мірі тим шляхом, яким пройшла Польща, Угорщина, Румунія, має пройти і Україна, передавши всю кваліфікацію, всю експертизу українським і науково-дослідницьким, і фаховим інституціям, підняти їх на той рівень, де вони можуть робити такі речі, які робляться сьогодні нашими іноземними партнерами», - сказав Андрій Нікітін, представник WASH-cluster, віце-президент Асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія».
Таким чином, криворізька модель може отримати значення далеко за межами міста. Кривий Ріг може стати лабораторією нового підходу до відновлення промислових територій України — коли міжнародна допомога не просто відбудовує те, що було зруйновано, а допомагає створювати систему, здатну працювати й розвиватися десятиліттями.
ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ, НІЖ ЛИШЕ ВІДНОВИТИ ІНФРАСТРУКТУРУ
На зустрічі було також обговорено питання об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін для впровадження комплексного підходу, за яким відновлення міської інфраструктури має стати одночасно інвестицією у технології, освіту і людський капітал.
«Для Кривого Рогу ця розмова має особливе значення. Велике промислове місто залежить від складної системи водопостачання, тепла, енергетики, транспорту та промислової інфраструктури. Але відновити окремі об’єкти недостатньо: місту потрібна загальна модель стійкості, в якій інфраструктура, промисловість, наука та підготовка кадрів розглядаються як частини однієї системи», - зазначив Президент Академії гірничих наук, професор, в.о. міського голови Юрій Вілкул. Він підкреслив, що відпрацювавши таку модель на Кривому Розі, її можна імплементувати і в інших промислових регіонах України.
«Ми можемо побудувати нову котельню, замінити водопровід чи встановити сучасне обладнання. Але ключове питання — хто буде проєктувати, експлуатувати і модернізувати ці системи через п’ять, десять чи двадцять років. Тому освіта для промислового міста — це також інфраструктура», — зазначив представник Академії гірничих наук України, директор Науково-дослідного гірничорудного університету професор Вадим Щокін.
ЗАЛУЧЕННЯ НАУКИ ТА ОСВІТИ ПІДВИЩИТЬ СТІЙКІСТЬ МІСТА
Однією з центральних пропозицій Академії стало створення банку реальних проблем і завдань Кривого Рогу. Це потрібно в тому числі для того, щоби замість навчальних робіт на абстрактні теми студенти, викладачі та дослідницькі команди працювали над конкретними питаннями міста: водною та енергетичною стійкістю, автоматизацією, екологією, промисловою безпекою, цифровими моделями тощо.
Зокрема, до такої роботи пропонується залучити Криворізький національний університет, заклади професійної та фахової передвищої освіти, комунальні підприємства, промисловість, українських та міжнародних науковців і організації, які вже працюють над відновленням Кривого Рогу.
Логіка моделі проста: проблема міста перетворюється на дослідницьке завдання, далі — на роботу науки й освіти, потім на практичне рішення і, зрештою, на впровадження.
Президент Академії гірничих наук України наголосив, що роль АГНУ в цій моделі — не підміняти міську владу, університети, підприємства чи міжнародних партнерів, а стати експертним середовищем, яке з’єднує їхні можливості. «Сьогодні Україні потрібні не ізольовані наука, освіта, комунальна сфера чи промисловість, а механізм, який дозволяє їм працювати над спільними завданнями. Академія бачить свою роль саме в тому, щоб бути мостом між науковою експертизою, потребами промислових територій, бізнесом, державою та міжнародними партнерами. Кривий Ріг має всі передумови, щоб таку модель створити і показати її ефективність», — зазначив Юрій Вілкул.
Заступник міського голови Кривого Рогу Сергій Мілютін підтвердив, що для міста важливо поєднати міжнародну допомогу з довгостроковою моделлю розвитку. «Міжнародні партнери вже допомагають Кривому Рогу відновлювати після обстрілів й модернізувати критичну інфраструктуру. Наступний крок — зробити так, щоб кожен великий проєкт залишав місту не тільки нову трубу, насос чи обладнання, а й нові компетенції, підготовлених фахівців, дослідження та рішення на майбутнє. Ми хочемо, щоб реальні проблеми Кривого Рогу ставали реальними завданнями для наших студентів, науковців та міжнародних експертів», — сказав Мілютін.
Такий підхід відповідає ширшій концепції розвитку Академії гірничих наук України: АГНУ має працювати як міст між владою, промисловістю, університетами та міжнародним середовищем, формуючи аналітику, прогнози і практичні рішення для промислових територій. Кривий Ріг у цій системі може стати пілотним майданчиком — містом, де взаємодія «місто — інфраструктура — освіта і наука — промисловість — міжнародні партнери» буде відпрацьована на конкретних проєктах.
Йдеться не лише про відновлення після руйнувань. Ідея полягає в тому, щоб використати нинішню модернізацію для створення більш технологічної та стійкої міської системи — і водночас відновити та посилити інженерну школу Кривого Рогу.
За підсумками обговорення Академія гірничих наук України заявила про готовність до системної співпраці з WASH-кластером та міжнародними партнерами. Серед можливих наступних кроків — підготовка меморандуму, формування спільного банку практичних завдань і плану роботи, який об’єднає інфраструктурні проєкти, наукові дослідження та підготовку фахівців.
«Чому ми маємо переходити від об'єктної допомоги до централізованої? Тому що це буде довготривалим у часі, це більш надійний підхід до створення стійкості критичної інфраструктури. Саме навчання та наука і є тією базою для того, щоб ті речі, ті ресурси, які надають гуманітарні організації, були використані максимально ефективно і правильно, як для стійкості сектору, так і для його швидшої інтеграції в Європейський союз. Ми маємо поєднувати як іноземну експертизу, так і українську наукову базу. І в певній мірі тим шляхом, яким пройшла Польща, Угорщина, Румунія, має пройти і Україна, передавши всю кваліфікацію, всю експертизу українським і науково-дослідницьким, і фаховим інституціям, підняти їх на той рівень, де вони можуть робити такі речі, які робляться сьогодні нашими іноземними партнерами», - сказав Андрій Нікітін, представник WASH-cluster, віце-президент Асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія».
Таким чином, криворізька модель може отримати значення далеко за межами міста. Кривий Ріг може стати лабораторією нового підходу до відновлення промислових територій України — коли міжнародна допомога не просто відбудовує те, що було зруйновано, а допомагає створювати систему, здатну працювати й розвиватися десятиліттями.
