Лише 11% українців вистачає основного доходу: понад 60% змушені шукати підробітки або витрачати заощадження
Більшість громадян України не можуть покрити свої щомісячні потреби коштом основної зарплати, стипендії чи пенсії. Понад 60% населення змушені шукати додаткові джерела заробітку або вдаватися до продажу майна та використання заощаджень.
Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного наприкінці вересня — на початку жовтня 2026 року.
Згідно з опитуванням, лише 11% респондентів заявили про повну фінансову самодостатність за рахунок основного доходу. Натомість ситуація серед решти розподілилася так:
- 26% — змогли знайти лише разові чи епізодичні підробітки;
- 23% — намагалися знайти додаткову роботу, проте безрезультатно;
- 14% — узагалі не шукали заробітку, але змушені були жити на раніше накопичені заощадження;
- 13% — успішно влаштувалися на постійний або регулярний додатковий підробіток.
Опитування показало відчутний гендерний розрив: жінки майже вдвічі частіше за чоловіків стикалися з безуспішним пошуком роботи (29% проти 16%). Водночас чоловіки частіше констатували, що їм повністю вистачає основного доходу (15% проти 8% серед жінок). Молодь віком 18–29 років утричі частіше за інші вікові групи покривала щоденні витрати шляхом продажу власних речей (10%).
Географічно найвищу фінансову самодостатність зафіксували в Києві (17%), тоді як найнижчий показник — на Півдні (8%). Водночас на Сході країни найбільше вичерпують заощадження: 27% жителів зазначили, що живуть за рахунок накопичень. У центральних регіонах зафіксували найвищий рівень марних спроб знайти роботу (29%), а на Заході частіше покладаються на соцвиплати та підтримку родичів (11%).
Успішність пошуку заробітку прямо залежить і від базового статку: серед людей із доходом понад 40 тисяч гривень на дорослого про фінансову стабільність заявляють 37%, а додатковий заробіток для них є регулярною капіталізацією навичок (21%). Натомість у групі з доходом до 10 тисяч гривень самодостатніми почуваються лише 4%, а більшість перебивається разовими заробітками (29%) або не знаходить їх узагалі (28%).
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Світовий банк оприлюднив нові дані про фінансовий стан громадян.
Згідно з опитуванням, лише 11% респондентів заявили про повну фінансову самодостатність за рахунок основного доходу. Натомість ситуація серед решти розподілилася так:
- 26% — змогли знайти лише разові чи епізодичні підробітки;
- 23% — намагалися знайти додаткову роботу, проте безрезультатно;
- 14% — узагалі не шукали заробітку, але змушені були жити на раніше накопичені заощадження;
- 13% — успішно влаштувалися на постійний або регулярний додатковий підробіток.
Опитування показало відчутний гендерний розрив: жінки майже вдвічі частіше за чоловіків стикалися з безуспішним пошуком роботи (29% проти 16%). Водночас чоловіки частіше констатували, що їм повністю вистачає основного доходу (15% проти 8% серед жінок). Молодь віком 18–29 років утричі частіше за інші вікові групи покривала щоденні витрати шляхом продажу власних речей (10%).
Географічно найвищу фінансову самодостатність зафіксували в Києві (17%), тоді як найнижчий показник — на Півдні (8%). Водночас на Сході країни найбільше вичерпують заощадження: 27% жителів зазначили, що живуть за рахунок накопичень. У центральних регіонах зафіксували найвищий рівень марних спроб знайти роботу (29%), а на Заході частіше покладаються на соцвиплати та підтримку родичів (11%).
Успішність пошуку заробітку прямо залежить і від базового статку: серед людей із доходом понад 40 тисяч гривень на дорослого про фінансову стабільність заявляють 37%, а додатковий заробіток для них є регулярною капіталізацією навичок (21%). Натомість у групі з доходом до 10 тисяч гривень самодостатніми почуваються лише 4%, а більшість перебивається разовими заробітками (29%) або не знаходить їх узагалі (28%).
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Світовий банк оприлюднив нові дані про фінансовий стан громадян.