Оренда «з'їдає» до 80% доходу: представникам яких професій в Україні найважче винаймати житло
В Україні плата за орендовану однокімнатну квартиру подекуди забирає майже всю місячну платню працівника. Найгостріше фінансовий тиск відчуває лінійний персонал закладів харчування, сфери послуг і торгівлі, тоді як майстри будівельних і технічних спеціальностей можуть покривати рахунки за житло значно легше.
Такі висновки зробили аналітики платформ «OLX Робота» та «OLX Нерухомість», співставивши середні оклади фахівців із типовим цінником на оренду. У вересні 2026 року медіанна вартість скромної однокімнатної оселі по країні зафіксувалася на позначці 12 500 гривень.
Найскладніший баланс бюджету мають працівники, чий щомісячний дохід не дотягує до 20 тисяч гривень:
- Кухарі вимушені віддавати орієнтовно 81% своїх надходжень (середній заробіток — 15,4 тис. грн);
- Касири та касирки спрямовують господарям осель близько 79% зарплати (15,7 тис. грн);
- Пекарі та працівники автомийок сплачують 74–75% заробленого (при ставці близько 16,8 тис. грн);
- Бариста залишають за дах над головою 66% прибутку (заробляючи в середньому 19 тис. грн).
Для ширшого списку професій орендовані квадратні метри вимивають від третини до половини коштів. Зокрема, вантажникам, слюсарям і продавцям доводиться розлучатися з 52–54% доходів. Офіціанти та продавці-консультанти віддають за оренду приблизно 42%, а освітяни із заробітком близько 32 тисяч гривень — 39%. Менеджери з продажу, водії-кур'єри, репетитори й фармацевти за середньої оплати праці у 40 тисяч віддають за дах над головою близько 31%.
Водночас найлегше оренду витримують кваліфіковані фахівці будівництва та ремонту. До прикладу, штукатур із доходом у 85 тисяч гривень витратить на окреме житло лише 15% заробітку, а стоматологи, технологи, фасадники, муляри й далекобійники витрачають у межах 18–19%.
Аналітики уточнюють: наведені розрахунки базуються на середніх значеннях, тож реальне навантаження суттєво відрізняється залежно від міста проживання, стану квартири та конкретних умов зайнятості.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що напередодні зимового періоду в Дніпропетровській області зафіксували помітне зростання вартості оренди приватних будинків.
Найскладніший баланс бюджету мають працівники, чий щомісячний дохід не дотягує до 20 тисяч гривень:
- Кухарі вимушені віддавати орієнтовно 81% своїх надходжень (середній заробіток — 15,4 тис. грн);
- Касири та касирки спрямовують господарям осель близько 79% зарплати (15,7 тис. грн);
- Пекарі та працівники автомийок сплачують 74–75% заробленого (при ставці близько 16,8 тис. грн);
- Бариста залишають за дах над головою 66% прибутку (заробляючи в середньому 19 тис. грн).
Для ширшого списку професій орендовані квадратні метри вимивають від третини до половини коштів. Зокрема, вантажникам, слюсарям і продавцям доводиться розлучатися з 52–54% доходів. Офіціанти та продавці-консультанти віддають за оренду приблизно 42%, а освітяни із заробітком близько 32 тисяч гривень — 39%. Менеджери з продажу, водії-кур'єри, репетитори й фармацевти за середньої оплати праці у 40 тисяч віддають за дах над головою близько 31%.
Водночас найлегше оренду витримують кваліфіковані фахівці будівництва та ремонту. До прикладу, штукатур із доходом у 85 тисяч гривень витратить на окреме житло лише 15% заробітку, а стоматологи, технологи, фасадники, муляри й далекобійники витрачають у межах 18–19%.
Аналітики уточнюють: наведені розрахунки базуються на середніх значеннях, тож реальне навантаження суттєво відрізняється залежно від міста проживання, стану квартири та конкретних умов зайнятості.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що напередодні зимового періоду в Дніпропетровській області зафіксували помітне зростання вартості оренди приватних будинків.
